Эксккурсия из Черкасс

Рј

Головна
Чорне Азовське море
Авіа тури, авіаквитки Экскурсії з Черкас
Фото-галерея
Документы

Сертификаты

Партнери

Попередньо телефонуйте, будь ласка:
067-4730611(Київстар, Viber), 093-4730611(Life)
адреса: м.Черкаси, вул. Гагаріна 73 --->

Дорогами великих гетьманів

Чигиринский район: Чигирин-Суботів-Холодний Яр

Чигирин
Стольне місто Чигирин знаходиться на правому крутому березі річки Тясмин. Коли ж Чигирин став козацьким осередком, то його мешканці разом з черкаськими і канівськими козаками заводили хутори-зимівники на Сулі, Ворсклі та інших річках Середнього Подніпров’я. У ХVІ – першій половині ХVІІ ст. – за часів Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої – власниками Чигирина були магнати Дашкевичі, Вишневецькі, Конецьпольські.
У 1592 р. Чигирин отримав Магдебурзьке право. За ним жителі міста формально не залежали від старости, вони мали свій суд і раду, двічі на рік влаштовували ярмарки, щотижня – торги. Опис Чигирина дають відомості з “люстрації” 1622 р. Саме тоді Чигирин – полкове місто, у якому діє козацьке самоврядування. Зростання Чигирина і перетворення його на одну з наймогутніших фортець ХVІІ ст. пов’язане з ім’ям Богдана Хмельницького, чигиринського сотника, військового писаря реєстрових козаків, а згодом – з 1648 р. – гетьмана війська Запорізького.
Чигирину Б.Хмельницький надавав особливого значення. Із початком Визвольної війни 1648-1654 рр. місто стає резиденцією гетьмана і столицею України. За часів Богдана Хмельницького тут мешкали понад 50 тисяч міщан і козаків.
Місто було одним із найбільших у тогочасній Україні та складалося із Верхнього замку, який був головною оборонною цитаделлю, і Нижнього міста – укріпленого передмістя. У Чигирині зосереджувалася державна адміністрація, знаходилися резиденція гетьмана, гетьманський уряд, генеральна військова канцелярія, архів, скарбниця, монетний двір козацької держави.
Тут проводили великі козацькі з’їзди, зібрання, ради, приймали іноземних послів, розробляли і впроваджували в життя універсали, на яких був напис: “Даний з міста стольного Чигирина”.

Суботів
Найславетніше село Чигиринщини розташоване на крутих пагорбах правого берега Тясмина, де впадає річка Суба. Назва села не має ніякої співпричетності до СУБОТИ. За однією з версій, назва села походить від незгасного кострища з дубових дров – суботка, який горів перед Перуном. Згідно з іншою – від “суводь”, тобто, місця де сходяться ріки (Суба й Тясмин).
У селі та на його околицях знайдено багато археологічних пам’яток різного часу, серед них курганний могильник “Три брати”.
Землі, на яких виникло село, були даровані чигиринському осадчому Михайлу Хмельницькому (батькові Богдана Хмельницького) на зламі XVI-XVII ст. У історичних джерелах знаходимо: “...Він посів тут Суботівську слободу... й почав був досить розживатись”. Тут пройшли дитячі роки майбутнього гетьмана України.

Холодний Яр
Холодноярський ліс – святиня для кожного українця. Холодний Яр і Чигирин – це місця, де витає непокірний дух козацької вольниці і славних Д. Байди-Вишневецького, Остапа Дашкевича, Богдана Ружинського, Криштофа Косинського, Северина Наливайка, Павлюка, Жмайла, Тараса Трясила, Сулими, Гуні, Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, очільника Коліївщини Максима Залізняка та інших звитяжних захисників України.
Територією Холодного Яру або поряд з ним проходили сумнозвісний Чорний, а також Кучманський, Залозний і Чумацький шляхи. Деякі вчені вважають, що і назва Чигирина походить від слова “чигир”, що мовою тюрка означає “шлях, дорога”.
Вищезазначені шляхи сполучали південні райони України з Києвом, Львовом і Польщею.
Холодний Яр – це реліктовий лісовий масив, який, незважаючи на порівняно малу площу (понад 7000 га), має величезне історичне значення. Рельєф Холодного Яру горбистий, з великою кількістю глибоких оточених горами низин, які місцеве населення називає ярами. Кожне урочище, балка, поле, лісок, річечка і струмок мають свою красномовну назву.
Найглибша і найдовша балка називається Холодним Яром, а від неї і вся територія навколо носить цю назву. Є тут яри Кириківський, Святий, Чорний, Січовий, Гайдамака, Циганка, Поташевий, Гадючий, Червоний, Кривенків, Скарб, Чернечий та інші. Загальна довжина балок-ярів і їх відгалужень орієнтовно складає 250 км.

Мотронинський монастир заснований ще до монгольського нашестя. Тоді тут стояла фортеця Мирослава — улюбленого воєводи Ярослава Мудрого. Повертаючись 1036 року після розгрому печенігів, Мирослав вирішив перевірити охорону фортеці і виставив свої човни у бойовому порядку. Вирішивши, що човни ворожі, дружина воєводи — Мотрона, наказала атакувати їх і вбила Мирослава. Дізнавшись про страшну помилку, Мотрона прийняла чернецтво і заснувала тут монастир, який став називатись Мотронинський.

Програма туру
8:00 - 9:00 переїзд з Черкас до Чигирина, екскурсійний супровід.
9:30 - 12:30 екскурсія до музею Б.Хмельницького, Замкової Гори, Резиденції Б. Хмельницького
13:00 - 14:30 Суботів екскурсія до Іллінської церкви, Замчища Б.Хмельницького, Трьох криниць
14:30 - 15:30 вільний час (обід за бажанням)
16:00 - 16:30 Буда Екскурсія до дубу М.Залізняка, сувеніри.
16:45 - 17:20 Холодний Яр Мотронинський монастир.
18:30 Повернення в м. Черкаси

У вартість входить:

	Чигирин Стольне місто Чигирин знаходиться на правому крутому березі річки Тясмин. Коли ж Чигирин став козацьким осередком, то його мешканці разом з черкаськими і канівськими козаками заводили хутори-зимівники на Сулі, Ворсклі та інших річках Середнього Подніпров’я. У ХVІ – першій половині ХVІІ ст. – за часів Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої – власниками Чигирина були магнати Дашкевичі, Вишневецькі, Конецьпольські. У 1592 р. Чигирин отримав Магдебурзьке право. За ним жителі міста формально не залежали від старости, вони мали свій суд і раду, двічі на рік влаштовували ярмарки, щотижня – торги. Опис Чигирина дають відомості з “люстрації” 1622 р. Саме тоді Чигирин – полкове місто, у якому діє козацьке самоврядування. Зростання Чигирина і перетворення його на одну з наймогутніших фортець ХVІІ ст. пов’язане з ім’ям Богдана Хмельницького, чигиринського сотника, військового писаря реєстрових козаків, а згодом – з 1648 р. – гетьмана війська Запорізького. Чигирину Б.Хмельницький надавав особливого значення. Із початком Визвольної війни 1648-1654 рр. місто стає резиденцією гетьмана і столицею України. За часів Богдана Хмельницького тут мешкали понад 50 тисяч міщан і козаків. Місто було одним із найбільших у тогочасній Україні та складалося із Верхнього замку, який був головною оборонною цитаделлю, і Нижнього міста – укріпленого передмістя. У Чигирині зосереджувалася державна адміністрація, знаходилися резиденція гетьмана, гетьманський уряд, генеральна військова канцелярія, архів, скарбниця, монетний двір козацької держави. Тут проводили великі козацькі з’їзди, зібрання, ради, приймали іноземних послів, розробляли і впроваджували в життя універсали, на яких був напис: “Даний з міста стольного Чигирина”.
	Суботів Найславетніше село Чигиринщини розташоване на крутих пагорбах правого берега Тясмина, де впадає річка Суба. Назва села не має ніякої співпричетності до СУБОТИ. За однією з версій, назва села походить від незгасного кострища з дубових дров – суботка, який горів перед Перуном. Згідно з іншою – від “суводь”, тобто, місця де сходяться ріки (Суба й Тясмин). У селі та на його околицях знайдено багато археологічних пам’яток різного часу, серед них курганний могильник “Три брати”. Землі, на яких виникло село, були даровані чигиринському осадчому Михайлу Хмельницькому (батькові Богдана Хмельницького) на зламі XVI-XVII ст. У історичних джерелах знаходимо: “...Він посів тут Суботівську слободу... й почав був досить розживатись”. Тут пройшли дитячі роки майбутнього гетьмана України.
	Холодний Яр Холодноярський ліс – святиня для кожного українця. Холодний Яр і Чигирин – це місця, де витає непокірний дух козацької вольниці і славних Д. Байди-Вишневецького, Остапа Дашкевича, Богдана Ружинського, Криштофа Косинського, Северина Наливайка, Павлюка, Жмайла, Тараса Трясила, Сулими, Гуні, Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, очільника Коліївщини Максима Залізняка та інших звитяжних захисників України. Територією Холодного Яру або поряд з ним проходили сумнозвісний Чорний, а також Кучманський, Залозний і Чумацький шляхи. Деякі вчені вважають, що і назва Чигирина походить від слова “чигир”, що мовою тюрка означає “шлях, дорога”. Вищезазначені шляхи сполучали південні райони України з Києвом, Львовом і Польщею. Холодний Яр – це реліктовий лісовий масив, який, незважаючи на порівняно малу площу (понад 7000 га), має величезне історичне значення. Рельєф Холодного Яру горбистий, з великою кількістю глибоких оточених горами низин, які місцеве населення називає ярами. Кожне урочище, балка, поле, лісок, річечка і струмок мають свою красномовну назву. Найглибша і найдовша балка називається Холодним Яром, а від неї і вся територія навколо носить цю назву. Є тут яри Кириківський, Святий, Чорний, Січовий, Гайдамака, Циганка, Поташевий, Гадючий, Червоний, Кривенків, Скарб, Чернечий та інші. Загальна довжина балок-ярів і їх відгалужень орієнтовно складає 250 км.
	Мотронинський монастир заснований ще до монгольського нашестя. Тоді тут стояла фортеця Мирослава — улюбленого воєводи Ярослава Мудрого. Повертаючись 1036 року після розгрому печенігів, Мирослав вирішив перевірити охорону фортеці і виставив свої човни у бойовому порядку. Вирішивши, що човни ворожі, дружина воєводи — Мотрона, наказала атакувати їх і вбила Мирослава. Дізнавшись про страшну помилку, Мотрона прийняла чернецтво і заснувала тут монастир, який став називатись Мотронинський.